Руслан Крамаренко: «Київ випередив інші міста України у реформуванні охорони здоров’я, наданні адмінпослуг та впровадженні програмно-цільового методу бюджетування»

опубліковано 2 бер. 2013 р., 05:59 Столичний діловий портал
Реформи у столиці у 2012 році проводилися за кількома напрямками, які були визначеними Комітетом та Національним планом дій як пріоритетні на 2012 рік. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко під час засідання Комітету з економічних реформ.

Серед напрямків:

  • удосконалення системи управління містом – впровадження програмно-цільового методу бюджетування, адміністративна реформа;
  • реформа системи надання адміністративних послуг;
  • активізація інвестиційної складової економіки м. Києва;
  • реформа житлово-комунального господарства;
  • підвищення енергоефективності;
  • модернізація транспортної інфраструктури;
  • реформа системи охорони здоров’я;
  • підвищення якості і доступності освіти, соціальних послуг.

«Крім того, Київ визначено регіоном, в якому у 2012 році впроваджувались два пілотні проекти – реформа системи охорони здоров’я і реформа системи надання адміністративних послуг, а також експеримент з впровадження програмно-цільового методу бюджетування. За цими напрямками реформи проводяться досить активно, і відставання від планів-графіків відсутнє або мінімальне. Оскільки 2013 рік – це середина шляху впровадження реформ, ми повинні не тільки продовжити їхню активну реалізацію, а й отримати конкретні результати, ефект від кожної з них», – зазначив Руслан Крамаренко.

За його словами, на 2013 рік визначено наступні пріоритетні напрями економічних реформ у м. Києві:

  • реформування системи адміністративних послуг в частині оптимізації процедур їх надання, в тому числі забезпечення оформлення прав власності на землю (продаж, постійне користування, оренда) та оренди комунального майна через Міський центр надання адмінпослуг;
  • реформа системи охорони здоров’я, яка пошириться на всі райони міста, стосуватиметься реформування вторинного та третинного рівнів, впровадження добровільного медичного страхування;
  • активізація інвестиційної складової економіки Києва – максимальне використання інвестиційних ресурсів для розвитку міської інфраструктури, в т.ч. за механізмом державно-приватного партнерства;
  • реформа житлово-комунального господарства не лише в частині модернізації об’єктів комунального господарства, а й частині створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;
  • підвищення енергоефективності, що передбачає реалізацію енергозберігаючих заходів в усіх сферах;
  • модернізація транспортної інфраструктури, першочергово – це оптимізація транспортної мережі, транспортних потоків;
  • розвиток перспективних секторів економіки на інноваційній основі;
  • підвищення якості і доступності освіти шляхом впровадження альтернативних форм утримання та розвитку навчальних закладів;
  • посилення адресності соціальної підтримки.

Руслан Крамаренко наголосив, що пріоритети та цілі визначено, за кожним напрямком закріплено відповідального на рівні начальника Департаменту.

«Проте, якщо відповідальні за напрямками реформ, особливо там, де впроваджувалися пілотні проекти, серйозно займались реформуванням у підпорядкованих галузях, напряму взаємодіяли з міністерствами, то керівники робочих груп, а їх у нас три, самоусунулись від цієї роботи. Тож, розуміючи відповідальність за проведення реформ, головам робочих груп необхідно перейти від формального керівництва до щоденного контролю за виконанням поставлених завдань, проведення аналізу ефективності впровадження реформ за чіткими критеріями», – підкреслив заступник голови КМДА.

Comments