Розрахунки у золоті: міф чи реальність?

опубліковано 18 черв. 2012 р., 01:39 Столичний діловий портал
"Ринок золота потрібно перетворити на ринок золотом: щоб їм можна було не торгувати, а оплачувати товари та послуги. Золото слід перевести з товару в розрахункову одиницю ", - заявив навесні 2011 року перший російський мільярдер Герман Стерлігов.

Фото Corbis

Навряд чи на швейцарській біржі SIX слова засновника першої в Росії товарної біржі "Аліса" сприйняли як керівництво до дії. Але факт залишається фактом, що з вересня там почали використовувати "жовтий метал" як платіжний засіб.

При цьому ще на початку літа в американському штаті Юта набрав чинності закон Legal Tender Act of 2011, згідно з яким виготовлені із золота і срібла монети можуть прийматися до оплати товарів і послуг не за своїм номіналом, а за реальною вартістю дорогоцінного металу.

Відповідно до закону, золоті та срібні монети були визнані законним платіжним засобом. Тобто, якщо на золотій монеті написано 1 USA Dollar, то при оплаті в торговій мережі він буде прийматися, скажімо, як 30 доларів, а не 1 долар.

Було також визначено, що монети не можуть бути об'єктом оподаткування деякими податками. Операції з монетами звільнені, зокрема, від податку на збільшення ринкової вартості капіталу (capital gains tax) та податку з продажів.

Після "золотої" революції в Юті, про подібні нововведення замислилися також у Вірджинії, Джорджії, Південній Кароліні, Міннесоті, Айдахо. Відбулася непомітна фінансова революція. Або ж навпаки, ми повернулися в середні віки, коли існували тільки золоті і срібні гроші, і на один золотий ціла сім'я могла жити місяць.

Україна: на "золотій передовій"

До кінця 2011 року Нацбанк України планує випустити інвестиційні монети, викарбувані із золота і срібла вищої проби. Їх вага становитиме 1, 1 / 2 і 1 / 4 унції. Продавати монети будуть всі бажаючі банки.

Передбачається, що "золоті" і "срібні" будуть цікаві населенню для збереження своїх заощаджень, і з їх допомогою за кілька років вдасться зібрати у населення близько 10 млрд доларів.

Більше того, вони повинні скинути з п'єдесталу долар, який вже вважається чи не другою валютою в Україні. Адже гривня, при всьому пафосі, з яким вона вводилася в обіг, так і не змогла отримати довіру населення, і не змогла стати валютою для зберігання заощаджень. А після криз 2004 і 2008 років про це мова взагалі не йде.

Перші монети з'являться вже в середині грудня, але реклама з їх просування вже почалася. Регулятор збирається пустити на випуск монет гігантський обсяг дорогоцінних металів - 3-5 тонн на рік. Верховна рада вже майже звільнила від оподаткування дохід від продажу НБУ золотого брухту. НБУ збирається видобувати власний метал.

Інтерес для банків не так очевидний, але помітний. Як очікується, маржа фінустанов буде значно менша, ніж, наприклад, з дорогоцінними злитками. Але обсяги операцій повинні бути істотно більші, тому вони готові йти на такі "жертви".

При операціях зі злитками різниця між ціною продажі фізособам і вартістю зворотного викупу досягає в деяких випадках 30-40%, і стає терпимою тільки якщо купуються і продаються кілограмові злитки (обсяг операції приблизно 450 тис гривень).

За операції з інвестиційними монетами приватні особи будуть платити банкам близько 10% від первісної вартості монети. Це не будуть комісійні, оскільки сама наявність комісії здатна "вбити" такий ринок в зародку. Швидше за все, маржа буде закладатися як різниця між цінами продажу і покупки.

Чи багато це - 10%? Вона могла б навіть бути 15%, і все одно залишалася б незначною, тому що обсяг операції становитиме не 450 тис гривень, а кілька тисяч або навіть сотень гривень.

Для клієнта маржа 10-15% означає, що в золото треба вкладатися на перспективу, не чекаючи від нього істотної прибутковості в горизонті 3-6 місяців. Це дуже важливо, щоб золоті монети не перетворилися на предмет щоденних спекуляцій.

А якщо золото подорожчає так само сильно, як у попередні роки (США та ЄС активно друкують нові гроші, справа йде до чергового витка переоцінки всіх цінностей), дохід від монет істотно перекриє маржу.

Наприклад, якщо розміщувати гроші в інвестиційні монети на термін 3-5 років, то прибутковість інвестиції становитиме до 385% (так подорожчало золото з грудня 2005 року по грудень 2011 року). На тлі такого прибутку 10% маржа банку виглядає незначною.

До чого тут американський досвід? На жаль, золотими монетами поки не можна буде розраховуватися. В НБУ підкреслювали, що номінальна вартість інвестмонети буде нижче вартості металу, який буде в них міститися. Виходячи з цього, мовляв, нелогічно буде використовувати їх в якості платежу. Дійсно, хто захоче оплачувати проїзд в маршрутці двома золотими гривнями? А от для збереження заощаджень - це цілком навіть прийнятний і якісний варіант.

І все-таки слід не виключати можливість проведення розрахунків інвестиційними монетами, зокрема, на "тіньовому" ринку. Правда, їх використання в якості платіжного засобу буде істотно ускладнювати те, що сторонам доведеться домовлятися про ціну "золотих" грошей.

Начальник Львівського обласного управління з корпоративного бізнесу "Ощадбанку" Григорій Ханас наголосив, що від "розрахункових" перспектив монетами "ніхто не застрахований".

Однак, на думку експерта, глобально на економіку це не вплине. Таку ж думку підтримав і заступник начальника управління НБУ у Львівській області Олег Варещук. За його словами, частка "золотомонетних" розрахунків "не буде такою загрозливою". "Зручніше буде розрахуватися звичним способом", - підкреслив представник НБУ.

Більш реальним та практичним варіантом використання золота як платіжного засобу директор західного міжрегіонального управління роздрібного бізнесу "Ерсте Банку" Ігор Кривко називає сертифікати Нацбанку, які будуть прив'язані до курсу золота. За словами банкіра, цьому, передусім, сприятиме те, що сертифікати будуть випускатися на пред'явника.

Нагадаємо, що за "золотими" сертифікатами український центробанк планує встановити невелику прибутковість, і основний заробіток інвестори зможуть отримати від збільшення вартості дорогоцінних металів, до яких буде "прив'язана" ціна сертифіката.

Забезпеченням під цінні папери будуть виступати майбутні обсяги золота, які НБУ буде добувати на території Україні. Регулятор вже отримав на баланс золотодобувне держпідприємство з обсягом приблизно 600 тонн золота, яке підлягає видобутку (усього запаси золота в країні оцінюються в 3000 тонн).

Чи потрібно це все?

Цілком можливо, розрахунки НБУ не виправдаються. Ніхто не може передбачити реакцію населення на пропозицію зберігати заощадження в цінностях, які пропонує держава. Люди старшого покоління все ще тримають на руках облігації, виплати за якими гарантував Радянський Союз. А довіра до СРСР була непорушною. Хоча, звичайно, золото залишається золотом.

Ще пару років тому центральні банки багатьох країн позбувалися від металу, і спеціально домовлялися не викидати на ринок занадто багато золота, щоб не обвалити ціни. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Згідно з даними World Gold Council, в 3-му кварталі 2011 року центробанки світу скупили рекордні за останній 40-річчя обсяги цього металу - 148,4 тонн.

При цьому, за три місяці інвестори з різних країн придбали майже 1100 тонн дорогоцінного металу на 57,7 млрд доларів.

Примітно те, що у вересні, коли ціна золота дещо зменшилася, покупки "жовтого металу" в світі досягли пікових обсягів. А це означає, що в світі домінує переконання, що в довгостроковій перспективі золото буде тільки дорожчати. Що воно, власне, це і робить впродовж останнього десятиліття. Тому золоті монети НБУ - чому б і ні?

А ось що стосується масових "золотих" розрахунків, самі банкіри в це не вірять. Заважає цьому, перш за все, обмеженість обсягів фізичного золота як в Україні, так і в світі. Обсяги видобутку металу, безумовно, не будуть відповідати потребам економіки. Наскільки негативними від цього можуть бути наслідки, продемонструвала Велика депресія в Штатах - американська влада не могла стимулювати економіку збільшенням грошової маси через обмеженість видобутку золота.

Незважаючи на це, президент Світового банку Роберт Зеллік не виключав можливість повернення до "золотого стандарту", правда, не в його класичному вигляді (фіксування обмінних курсів до золота, як це було в Бреттон-Вудської системи до 1971 року), а в "модифікованому ". Можливі деталі, правда, не озвучувалися.

Крім того, в останні роки все частіше лунає думка, що на ринку золота поступово надувається "мильна бульбашка". Про це, зокрема, говорить той факт, що кількість фізичного золота в світі покриває вимоги за "золотими" розписками банків усього на 3-4%.

Якщо раптом клієнти прийдуть в банки з вимогою видати належний їм "жовтий" метал, його ціна злетить до небес, а "золотих паперів" - обвалиться. У виграші опиняться тільки ті, хто має на руках фізичне золото, метал.

Економічна правда

Comments