Придбання товарів у групах: в очікуванні змін

опубліковано 21 черв. 2012 р., 03:39 Столичний діловий портал
Завдяки простоті процедури та відсутності перевірки фінансового стану клієнта купівля товарів у групах стала певною альтернативою банківському кредитуванню. Крім того, така послуга дешевша за банківський кредит на 10-15%.

В українського споживача даний вид діяльності асоціюється насамперед з придбанням автомобілів або ж купівлею житла за допомогою таких адміністраторів як «АІСЕ Україна» (ТМ «Автоплан»), «Авто просто» (ТМ «АвтоТак»), «Житлового альянсу», «Філдес Україна», «Благоінвест», «Капітолій», «Скарбниця громади» та інші.

Суть купівлі товарів у групах полягає у тому, що громадяни об’єднується у групу для купівлі певного, заздалегідь визначеного товару. Для того, щоб стати її учасником необхідно внести перший разовий платіж, що дорівнює, як правило, 3-5% від ціни товару і не підлягає поверненню в разі розірвання договору. Далі, кожна особа сплачує щомісячно грошовий внесок у розмірі певного проценту від суми товару. Сукупність таких внесків всіх учасників має скласти 100% від вартості товару. За ці кошти купується відповідна річ для одного з учасників, який визначається шляхом жеребкування. При цьому, отримання у власність товару не звільняє особу від сплати щомісячних внесків, оскільки група існує до моменту придбання товару для останнього учасника.

Посередником між таким учасником та продавцем товару виступає компанія-адміністратор. Вона бере на себе функції створення такої групи, укладає договір з покупцем, здійснює посередницькі послуги щодо укладення договору страхування, здійснює розподіл товару між учасниками, контролює своєчасність сплати ними внесків. За виконання таких функцій члени групи сплачують такому посереднику винагороду, що дорівнює, як правило, 1% від ціни товару.

До останнього часу проблема здійснення адміністрування фінансових активів полягала в тому, що придбання товарів у групах не було визначено як вид господарської діяльності жодним нормативно-правовим актом, а діяльність таких компаній-адміністраторів не регламентувалась та не контролювалась жодним органом державної влади. Йшлося лише про загальний контроль, який здійснюється над юридичними особами. Відповідно, проблеми діяльності таких груп полягали у невизначеності правового статусу компанії-адміністратора, правового поля, в рамках якого здійснюється дана діяльність та у відсутності гарантій для споживачів даних послуг.

Слід наголосити, що діяльність з придбання товарів у групах має всі ознаки фінансових послуг: здійснюється управління фінансовими активами в інтересах третіх осіб та за рахунок коштів залучених від третіх осіб, а метою такої послуги є отримання прибутку юридичною особою. Ще таку діяльність асоціюють з кредитування за рахунок залучених коштів.

Тож, можемо стверджувати, що купівля товарів у групах до недавнього часу не була визначена на рівні законодавства, а компанією-адміністратором могла бути фактично будь-яка юридична особа. Крім того, така діяльність не підлягала ліцензуванню.

Але, 2 червня 2011 року з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та виконання взятих на себе зобов’язань, щодо заборони суб’єктам підприємницької діяльності, які не є кредитними установами здійснювати діяльність по отриманню від громадськості депозитів або інших коштів на зворотній основі, було внесено зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначені зміни набирають чинності з 8 січня 2012 року. Як наслідок, компанії-адміністратори повинні будуть працювати в чітко визначеному правовому полі, а їхня діяльність вперше буде мати законодавчо закріплене визначення - діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Відповідно до нових змін, дана діяльність віднесена до фінансових послуг та визначена як виключний вид фінансової діяльності, і відповідно буде здійснюватися виключно фінансовими установами за умови наявності у них відповідної ліцензії. Регулятором даного виду фінансової діяльності виступить Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (надалі – Держфінпослуг).

Враховуючи факт прийняття Закону та віднесення діяльності з адміністрування фінансовими активами для придбання товарів у групах до фінансових послуг, Держфінпослуг розроблено Ліцензійні умови здійснення даного виду діяльності, які поки що є проектом та не затверджені як регуляторний документ.

Особливістю даних Ліцензійних умов є те, що вони визначають практично новий вид цивільно-правових відносин з чітким регламентуванням прав, обов’язків та відповідальності учасників. Серед ключових нововведень слід відзначити наступні:

По перше, визначено новий вид цивільно-правового договору - договору про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Відтепер, компанія-адміністратор зобов’язана за плату забезпечити придбання товару за рахунок об’єднаних грошових коштів учасників, а учасник в свою чергу зобов’язаний сплатити вартість товару та вартість надання послуги шляхом внесення періодичних платежів. Крім того, компанія-адміністратор зобов’язана визначати в договорі конкретний вид товару, який планується придбати, ціну такого товару, умови та порядок зміни ціни, а також процедуру та максимальний строк отримання товару.

Такі істотні умови є найактуальнішим нововведенням для даного виду правовідносин, адже станом на сьогодні компанія адміністратор не приймає на себе обов’язку щодо придбання товару учаснику, в силу того, що вона фактично не є фінансовою установою та не може офіційно здійснювати залучення грошових коштів учасників з чітким призначенням платежу. Оскільки не має права укладати договір про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На сьогодні чимало проблем у діяльності компаній-адміністраторів пов’язано саме з визначенням ціни товару, а отже, і з визначенням суми щомісячних внесків. Зокрема, ціна залежить від коливань на ринку вартості відповідних об’єктів, а тому постійно переглядається і призводить до збільшення щомісячних платежів. Проте, більшість членів групи дізнаються про цю умову лише після підписання договору і потрапляють в результаті в багаторічну боргову кабалу. В договорі про надання послуг з адміністрування фінансових активів окрім чіткого визначення ціни товару, повинен бути прописаний механізм умов та порядок її зміни, з чим має бути ознайомлений кожний учасник перед укладенням договору.

Слід зауважити, що важливим моментом є визначення в договорі обов’язку учасника групи здійснювати платежі в оплату товарів іншим учасникам групи, у випадку коли учасник отримав товар, що забезпечить чітке розуміння останнім умов договору та зменшить ризик того, що такий учасник буде вимагати дострокового розірвання договору, в зв’язку з нібито введенням його в оману або ж не усвідомленням всіх умов договору.

На практиці болючим залишається питання повернення коштів у разі дострокового розірвання договору. Відповідно до Ліцензійних умов, компанія-адміністратор у випадку дострокового розірвання договору буде зобов’язана повернути учаснику групи суму платежів, здійснених учасником в оплату товару, в порядку та на умовах передбачених договором.

По друге, особливої уваги заслуговують вимоги щодо резервного та власного капіталу компанії-адміністратора. Йдеться насамперед про вимоги щодо встановлення мінімального розміру власного капіталу компанії-адміністратора, у розмірі не менше 5 млн. грн., формування та підтримання резервного капіталу у розмірі не меншому 15 % від статутного капіталу, встановлення розміру щорічних відрахувань до резервного фонду, які не можуть бути меншими за 5 % чистого прибутку, а також закріплення нижньої межі нормативу платоспроможності, не менше 8%.

Для розрахунку коефіцієнта платоспроможності активи компанії-адміністратора та кошти учасників груп, які обліковуються на окремому балансі, поділяються на чотири групи за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження - 0, 20, 100 та 150 відсотків.

Такі вимоги є додатковою гарантією платоспроможності компанії-адміністратора. Виконання цих вимог дозволить бути впевненим у виконанні адміністратором своїх зобов’язань, на випадок нестачі коштів для купівлі товарів, внаслідок порушення учасником своїх зобов’язань, на повернення учаснику коштів у разі розірвання договору або ліквідації компанії-адміністратора.

По третє, компанія-адміністратор зможе набути статусу фінансової установи лише за умови наявності прибутку за даними річного фінансового звіту про фінансові результати, підтвердженого аудитором.

Насамкінець необхідно наголосити, що результатом набрання чинності Законом та Ліцензійними умовами буде поява для даного виду правовідносин контролюючого органу – Держфінпослуг. При цьому, згідно Закону Держфінпослуг отримає право не лише здійснювати нагляд за дотриманням компаніями-адміністраторами вимог законодавства, а й застосовувати відповідні санкції в разі виявлення правопорушень, в тому числі й виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг з Державного реєстру фінансових установ.

Для своєчасного виявлення та ефективного реагування Держфінпослуг на порушення з боку професійних учасників ринку, Ліцензійними умовами передбачено обов’язок фінансових установ-адміністраторів забезпечувати розкриття інформації, формувати та подавати звітність щодо здійснення діяльності з адміністрування, а також повідомляти про всі зміни даних, зазначених в документах, що додавалися до документів про видачу ліцензії. Таким чином, набуття чинності Ліцензійними умовами дозволить говорити про виникнення якісно нового рівня забезпечення та захисту прав учасників групи.

Ще раз звертаємо Вашу увагу на те, що з 8 січня 2012 року діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах згідно Закону відноситься до виключного виду фінансової послуги, тобто не може суміщатися з будь-якими іншими видами діяльності. Відповідно, така діяльність буде здійснюватися лише юридичними особами, які набули статусу фінансової установи та отримали відповідну ліцензію Держфінпослуг. У випадку відсутності ліцензії, така діяльність буде вважатись незаконною, а до суб’єктів її здійснення державний регулятор застосовуватиме санкції у вигляді накладення штрафу від 1000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. А посадова особа такого суб’єкта господарювання буде нести відповідальність за адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, службовим особам таких юридичних осіб загрожує позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займатись такою діяльністю за вчинення одразу 2 злочинів: шахрайства та легалізації доходів одержаних незаконним шляхом.

Підсумовуючи сказане, слід відзначити те, що внесення визначених вище змін до законодавства є однозначно позитивним кроком на шляху до легалізації придбання товарів у групах та закладає відповідний фундамент в побудові ефективної моделі взаємодії учасників ринку, що забезпечить гарантії безпеки споживачам даної послуги.

Gryphon Investment Consulting Group

Comments