Нова інвестиційна політика — старі проблеми

опубліковано 1 серп. 2012 р., 04:24 Столичний діловий портал

Ухвалені депутатами зміни, кажуть експерти, можуть породити додаткові корупційні схеми

Європейська бізнес-асоціація в результаті дослідження настроїв інвесторів визначила, що в другому кварталі цього року індекс інвестиційної привабливості України залишився майже на такому ж низькому рівні — 2,19 балів із п’яти можливих, як і в першому кварталі (2,18). До того ж рівень привабливості країни для інвесторів перебуває на найнижчих позиціях за всю історію цих досліджень. Відповідаючи на запитання про негативні зміни, які сталися упродовж останніх трьох місяців в інвестиційному полі України, 17% опитаних назвали тиск на бізнес з боку влади, 13% поскаржилися на фіскальну політику і оподаткування. Особливо проблемними для бізнесу залишаються питання відшкодування ПДВ і перенесення збитків минулих періодів. 16% відзначили непередбачуваність регуляторної політики, загальну нестабільність, конфлікт влади з опозицією і незрозумілий вектор зовнішньої політики України.

Проте 10% опитаних все ж відзначили певні позитивні зміни (будівництво інфраструктурних об’єктів, інформування міжнароднї спільноти про Україну, успішний прийом туристів на Євро-2012). Та попри це в уряді, який неодноразово декларує своє прагнення підвищити привабливість країни для іноземних інвесторів, певно, розуміють, що його інвестиційна політика зазнала цілковитого краху. «Це дослідження підтверджує, що європейські компанії і члени Асоціації не відчули реального поліпшення бізнес- та інвестиційного клімату в Україні останніми місяцями. Я не здивований, але водночас розчарований, адже багато питань все ще залишаються невирішеними, незважаючи на постійні заклики до дії з боку ЄС і ЕБА, а також зобов’язання, прийняті українським урядом для поліпшення бізнес-клімату», — зазначає посол, голова представництва Європейського союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.

І не випадково прем’єр-міністр Микола Азаров минулого тижня заявив, що уряд України ініціює перехід на нову інвестиційну політику. За його словами, уряд готовий піти на досить радикальні заходи, надати максимальну інвестиційну свободу там, де планується велика віддача і створюються нові робочі місця. Цього разу слова прем’єра були дуже оперативно підтверджені чимось реальним. Учора Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроект, що передбачає звільнити до 2018 року суб’єкти господарювання, які реалізовують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, від обов’язкової сплати податку на прибуток. Під дію цього законопроекту потрапляють підприємства, що реалізовують важливі інвестиційні проекти. Розмір інвестицій має перевищувати 3 мільйони євро для суб’єктів великого підприємництва, один мільйон — для суб’єктів середнього підприємництва і 500 тисяч євро — для суб’єктів малого підприємництва. Відповідно, і кількість створених нових робочих місць має перевищувати 150, 50 і 25. А середня зарплата працівників має не менш ніж у 2,5 раза перевищувати розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня.

Ставку податку на прибуток для таких підприємств пропонується встановити на рівні 0% з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 і 8% — з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року. А суми податку на прибуток, які мають бути сплачені на загальних підставах, суб’єкт інвестдіяльності має зараховувати на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі Державної казначейської служби, і використовувати виключно для придбання обладнання і потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестпроекту.

Законопроектом також передбачено, що суб’єкти інвестдіяльності тимчасово, до 1 січня 2018 року, при ввезенні на митну територію України обладнання і комплектуючих до нього можуть за бажанням видавати митному органу податковий вексель податкового зобов’язання з ПДВ із терміном погашення на 60-й календарний день з дати його видачі.

Водночас парламент України прийняв за основу урядові поправки до Митного кодексу, що звільняють суб’єктів господарювання до 1 січня 2018 року від обов’язкової сплати ввізного мита при імпорті обладнання, а також реалізації інвестиційних проектів в пріоритетних галузях економіки. Обладнання має використовуватися для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестпроектів, не вироблятися і не мати аналогів в Україні.

Усе це просто чудово. Але які галузі економіки сьогодні «в пріоритеті», а які ні? Окрім того, в економістів є й інші запитання до авторів двох згаданих законопроектів. Так, президент Спілки вчених-економістів України Володимир Кендюхов зазначив у коментарі «Дню»: «Питання полягає в тому, наскільки ці закони будуть дієвими після виборів. Ухвалювати такі закони в перший же день передвиборної кампанії, на мою думку, необачно. Такі документи, спрямовані на стимулювання економічного розвитку, інвестиційного клімату краще ухвалювати на холодну голову, тобто після виборів. Хто скаже, скільки в такому законопроекті популізму і яка від нього буде реальна економічна віддача? Якщо ж передбачається, що такі нововведення мають запустити всю економічну систему, навіщо тоді йти шляхом тимчасових пільг? Коли можна створити на десятки років абсолютно просту і податкову, і пенсійну системи, які створювали б у країні справді райські умови для розвитку бізнесу. У такому разі сюди стікався б капітал з інших країн, чого зараз ми особливо не бачимо. І все тому, що ми одним надаємо пільги, а в інших забираємо. І головна біда в тому, що це створює умови для виникнення нових корупційних схем».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Comments