Нацбанк хоче відучити українців від готівки

опубліковано 15 серп. 2012 р., 03:16 Столичний діловий портал

Паперові гроші поступово замінятимуть електронними

Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Нацбанком законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Безумовно, документ прогресивний і своєчасний, адже у цивілізованому світі готівкові розрахунки — це вчорашній день. Крім того, як стверджують експерти, таке нововведення дасть змогу вивести з тіні мільярди гривень і збільшить надходження до держбюджету.

Карток вистачає, та й інфраструктура є

Аби зрозуміти, чи готові українці до цього, варто подивитися на статистику тих, хто вже сьогодні використовує пластикові картки. Так, за даними Незалежної асоціації банків України, станом на 1 липня 2012 року ними в Україні користуються 32,199 млн осіб, що мають на руках 25,671 млн дебетових і 6,528 млн кредитних карток. Останні емітовані в 43 банках, і вони активні. Головні їх утримувачі — фізособи: 30,882 млн (95,9%). На корпоративний сегмент припадає 1,317 млн штук, або 4,1% ринку. Щоправда, з початку року їхня кількість скоротилася на 2,651 млн шт., або 7,6%.

Найбільше банківських карток «гріє» кишені жителів регіонів — лідерів економічного розвитку: Києва — 4,041 млн (12,6% загальної кількості), Дніпропетровщини — 3,461 млн (10,7%) і Донеччини — 3,193 млн (9,9%). Найменше — Буковини — 360 тис. (1,1%), Закарпаття — 515 тис. (1,6%) і Севастополя — 298 тис. (0,9%).

Найбільшими банками-емітентами платіжних карток є Приватбанк — 14,464 млн (45%), Ощадбанк — 4,273 млн (13%) і Райффайзен Банк Аваль — 2,880 млн (9%). Найменше клієнтів-утримувачів карток у «Банку ?» — 90 шт. і банку «Восток» — 25 шт., а пластиковий актив Єкатеринославського комерційного банку — аж 8 карток.

Інфраструктуру для переходу на безготівкові розрахунки, за даними НБУ, вже створено. Нині в країні працює 65 806 банкоматів, 223 294 торговельні платіжні термінали і 53 914 банківських. Ще десять років тому їх майже не було зовсім, констатують у центробанку.

Чи готове населення в регіонах до таких нововведень, дослідили власкори «УК».

ЛЬВІВЩИНА. «Якщо 2010-го жителі області мали на руках 1,348 млн діючих карток, то цього року їх кількість зросла до понад 1,535 млн, а обсяги рахунків — учетверо», — розповідає заступник начальника управління Нацбанку у Львівській області Олег Варещук.

Водночас лише кожен п’ятий зі ста платежів, за словами банкіра, здійснюється за допомогою картки. Хоч за два роки у торгівлі та сфері обслуговування зросла кількість банкоматів (1548) і платіжних терміналів (6056). Населення, однак, не поспішає списувати в архів живі гроші й переходити на електронні. Аргументують так: мовляв, із карткою в кишені не скрізь підеш. На ринку чи у перукарні або в крамничці біля дому в такий спосіб майже ніде не розрахуєшся. Тому більшість використовує «пластиковий гаманець» лише для зняття готівки. Бо підприємства, яким вигідний безготівковий розрахунок (через брак інкасування, спрощення роботи касирів, зменшення операційних витрат і ризику), думкою працівників не цікавилися. Тож тепер ті змушені йти по зарплату до найближчого банкомата, хоча чимало підприємств виплачує її ще дідівським способом — через каси (це п’ята частина загальної суми зарплат).

Водночас банкіри переконані: частка безготівкових розрахунків збільшуватиметься. Адже пластик має низку переваг. Зокрема, зменшується ризик втрати грошей, стає легше контролювати власні витрати, конвертувати їх за кордоном, поповнювати рахунок, відпадає потреба носити великі суми у гаманці й можна брати участь у дисконтних проектах.

Вигоду від можливості розрахуватися карткою вже встигли оцінити чимало українців. Середньої руки підприємець пані Ганна, яка має бізнес на ринку «Південний», закуповує товар у сусідній Угорщині та Туреччині. Спеціально для цього відкрила картковий рахунок і по товар їздить тільки з пластиковою карткою. Нині з жахом згадує часи, коли на закупи доводилося брати чималі суми (до $10 тис.).

— Тепер, — каже, — незручності й постійна загроза пограбування залишилися в минулому. — Віднедавна навіть на знаменитому стамбульському базарі за придбаний у місцевих виробників товар теж карткою розраховується. І жодних проблем, що рахунок гривневий: гривня конвертується, і картка ще не підводила. За потреби ще й кредитним лімітом, який власникам картки пропонують банки, можна скористатися.

Мріє, як і колеги з «Південного», аби покупці на ринку у Львові розраховувалися так само. Бо ще й тепер, зізнається, хоч страшні часи масових грабежів початку 1990-х минули, чи не кожного відвідувача за злодія сприймає. А в кінці робочого дня, коли забирає виторг, хтось із чоловічої частини родини (і неодмінно міцної статури) мусить перекваліфіковуватися на охоронця — інакше ризикуєш залишитися без заробленого. Попри це, мало хто з торговців вірить, що наші ринки швидко перейдуть на сучасний спосіб розрахунку.

У дрібних закладах РОS-термінали — не новина

СУМЩИНА. Натрапивши недавно в одному з магазинів на літній розпродаж одягу весняного асортименту, уподобав курточку за зниженою ціною. Однак у кишені потрібної суми не виявилося. Попросив продавщицю відкласти одежину на якісь півгодини, доки зніму гроші через банкомат.

Але все виявилося значно простіше. У магазині працював термінал, тож протягом хвилини проблему було розв’язано. Що й казати, кілька років тому така розкіш видавалася майже фантастикою. А тепер не треба носити із собою готівку — її успішно замінює платіжна картка.

Безготівкова форма розрахунку стає дедалі привабливішою в області. Як повідомили в управлінні Нацбанку в Сумській області, зараз на території краю працюють понад 800 банкоматів, зокрема 70 із функцією переказу коштів, та 2,5 тис. терміналів, з яких майже 1800 — на підприємствах торгівлі й сфери послуг. Остання цифра особливо показова, адже дає низку зручностей та переваг і покупцям, і продавцям. Скажімо, в Сумах важко знайти велику торговельну точку без термінала. Та й у дрібних закладах таке обладнання — не новина.

Нинішній рік характеризується особливим пожвавленням ринку платіжних карток і кількісно, і якісно. Зокрема нині активно впроваджуються нові платіжні послуги та операції, що надають можливість контролювати й управляти банківським рахунком, а також здійснювати платежі за допомогою мобільного телефону. Застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, — тільки з початку цього року їхня кількість зросла на 1,2 млн, а всього їх уже є майже 1,8 млн штук.

ОФІЦІЙНО

За відсутність платіжних терміналів у сфері торгового та інших видів обслуговування НБУ пропонує штрафувати. Обсяг покарання — 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5 тис. грн). Контроль наявності платіжних терміналів у суб’єктів господарювання пропонують покласти на Державну податкову службу.

КОМЕНТАРІ

Володимир ЄРЕМЕНКО,
координатор комітету з питань  банківської інфраструктури і
платіжних систем Незалежної  асоціації банків України:

— Незалежна асоціація банків України, яка об’єднує 93 банки і 80% активів банківської системи, підтримує ухвалення Верховною Радою законопроекту НБУ. Більш того, вважаємо його надзвичайно своєчасним. У країні й усьому світі відбувається процес розширення застосування безготівкових розрахунків, і його потрібно якось упорядковувати і стимулювати. Саме в цьому полягає сенс норми законопроекту, яка викликала найбільшу цікавість ЗМІ та наших громадян, — норми про обмеження суми готівкових розрахунків. Насправді ми вважаємо її надзвичайно корисною. По-перше, вона зробить безпечнішим процес розрахунків. По-друге, швидшим і ефективнішим. Погодьтеся, набагато простіше спокійно прийти купувати, скажімо, автомобіль із пластиковою карткою, ніж із сумкою, набитою купюрами, і боятися, що вас зустрінуть за рогом не надто приємні особи з битами. Час настав.

Щодо того, чи надають банки — члени асоціації платіжні термінали для своїх клієнтів безкоштовно або на яких умовах. Загальна практика така: банки надають своїм клієнтам POS-термінали безкоштовно, тому жодних додаткових витрат, скажімо, торговельна точка, яка вирішить встановити такий термінал, не несе. Тим більше не несе жодних витрат утримувач платіжної картки. Усе залежить від бажання самої точки. Середня вартість POS-термінала для банків — $600, окупність — приблизно три роки.

Увесь світ рухається в бік безготівкових розрахунків. Паперові гроші — це надзвичайно дорого як для банків, так і для клієнтів. А головне — небезпечно й неефективно.

Багато питань виникає і з забезпеченням сільських магазинів платіжними терміналами. Технологія проста і майже нічим не відрізняється від міських точок. Встановлюйте і працюйте. Нюансів кілька. Перший і головний — це технічні умови, зокрема наявність сучасної лінії зв’язку і карток у населення. Другий — це ментальність сільського населення, яке звикло довіряти тільки паперовим грошам і не довіряє пластику. І третє — незначні обороти сільських точок. Думаю, в цьому разі найкращий лікар — час.

Вадим ЛАНОВИЙ,
директор супермаркету в Києві:

— Ми вже давно використовуємо електронну систему оплати. Щоправда, покупці користуються картками нечасто. У середньому за день через кожну касу проходить приблизно 250—300 покупців і лише кожен десятий використовує платіжний термінал. Зі зростанням електронних розрахунків матимемо менше проблем із готівкою.

Борис ПРОСКУРА,
власник невеличкого магазину в селі:

— Селяни картками взагалі не користуються. Пенсіонерам (а їх у нас більшість) пенсію живими грошима розносить листоноша. Приїжджі кілька разів питали, чи можна розрахуватися карткою, але термінала у нас немає, та й де його взяти? Чи придбати, ще не вирішили.

Наталя СИНЯВСЬКА,
директор генерального департаменту
інформтехнологій і платіжних систем НБУ:

— Коли людина йде до торгової чи сервісної точки з платіжною карткою, вона не несе з собою готівку — всі гроші лежать на рахунку і працюють в економіці. До культури розрахунку картками українців можна привчити, коли терміналів буде достатньо. Поки що їх удесятеро менше, ніж у країнах Європи.

Олександр КАРПОВ,
директор Української міжбанківської
асоціації членів платіжних систем:

— У Європі в середньому на майже 20 тис. платіжних терміналів припадає 1 млн громадян. У нас цей показник — 2—2,3 тис.


Comments