Іноземні інвестиції: ми їх втрачаємо

опубліковано 16 жовт. 2012 р., 00:17 Столичний діловий портал
Сьогодні українській економіці гостро не вистачає фінансових ресурсів. Важливим та не інфляційним джерелом могли б стати кошти іноземних інвесторів, але вони стосовно України, нажаль, бачать для себе все менше перспектив.

Для такої картини існує лише два пояснення: або влада не хоче мати конкурентів у власній економіці, або вона просто не в змозі створити для інвесторів належних умов.

Інвестор, давай до побачення!

Порівняльна оцінка обсягів прямих іноземних інвестицій в Україні станом на 1 липня та 1 квітня 2012 року за даними Держкомстату свідчить про значне зменшення комерційного інтересу до України з боку впливових країн.

Наприклад, обсяг інвестицій з Польщі за 2-й квартал зменшився на 5,9 мільйона доларів, з США на 54 мільйонів доларів, Австрії 196,4 мільйона доларів, Швеції - 197,4 мільйона доларів.

Навіть північний сусід - Росія , і той скоротив обсяг прямих інвестицій в українську економіку. Разом з цим першу сходинку вже багато років займає Кіпр.

На сьогодні на одного українця припадає приблизно 1137 доларів прямих іноземних інвестицій і це, слід сказати, дуже слабкий показник. Наприклад, на одного громадянина Румунії припадає 4209 доларів, Болгарії - 6963 доларів, Угорщини - 8222 доларів, Словаччини - 9587 доларів.

Невисокий рівень прямих інвестицій свідчить не тільки про значні проблеми у роботі окремих державних органів, а і про недовіру з боку іноземних інвесторів.

Щоб знайти причину такого стану речей слід прогорнути статистику рейтингів України за системою показників Doing Business Report, яку з 2003 року готує Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

У фокусі досліджень фахівців МБРР знаходяться питання щодо ведення бізнесу у більше ніж 180 країн світу. Система з 10-ти індикаторів, у підсумку, дозволяє здійснити ранжування цих країн від найбільш простих умов ведення бізнесу до найбільш ускладнених.

Окрім цього, Doing Business не тільки окреслює проблеми, що заважають здійсненню підприємницької діяльності, а й надасть рекомендації для підготовки та здійснення необхідних реформ.

Нажаль Україна ще ніколи не підіймалась у цьому важливому рейтингу. У 2009 році вона знаходилася на 145-му місці, 2010 - на 142-му, у 2011 - знову 145, 2012 - 152. Сьогодні сусідами України у цьому рейтингу є Сирія та Гамбія.

Практично за всіма компонентами, з яких складається рейтинг «Doing Business», Україна знаходиться у другій сотні. Найбільш кричущі показники це: Реєстрація підприємств – 112 місце, Захист інвесторів – 111, Міжнародна торгівля – 140, Підключення до енергомереж – 169, Отримання дозволів на будівництво – 180 та Оподаткування – 181.

Ще один погляд із-зовні

Якщо раніше влада уникала коментарів щодо місця України у різних важливих міжнародних рейтингах, то сьогодні чиновники вже відкрито звинувачують закордонних експертів у некомпетенції.

Помітно, чим нижче рейтинг України, тим гостріша критика з боку влади. При цьому довіра до офіціальної статистики з кожним роком падає все нижче.

Однак, порівняльна оцінка ситуації в Україні з іншими країнами Східної і Центральної Європи висвітлює багато важливих фактів.

По-перше, один з найкращих результатів продемонструвала Польща. Завдяки появі інвесторів створено найбільша кількість робочих місць - більше 85 тисяч. Також високі показники мають Румунія та Угорщина - близько 50 тисяч.

При цьому в Україні створено лише 7,5 тисяч.

Найбільше інвестиційних проектів започатковано у Росії - 740. Успішною можна назвати діяльність щодо залучення інвесторів у Польщі - 719 проектів, Румунії - 572, Угорщини - 495 та Чехії - 416.

Прямі іноземні інвестиції в країни Східної та Центральної Європи, у 2006-2010 роках


Джерело: Ernst&Young. 2011

Протягом зазначеного періоду у сфері фінансів України було створено 24 інвестиційні проекти та створено 590 робочих місць, у сфері логістики - 17 проектів та 361 робоче місце, у сфері харчування 16 проектів та 1895 робочих місць.

Незначну кількість іноземних інвесторів залучено до автомобільної галузі України - лише 5 проектів, у яких створено 2030 робочих місць.

Доволі контрастно виглядає ситуація в Україні, якщо її порівняти із Сербією з її 7,1 мільйона населення де завдяки інвестиційним проектам створено 25,6 тисяч робочих місць або із Словаччиною з населенням у 5,4 мільйона чоловік, де створено 37,2 тисячі робочих місць.

Рейки ті самі

Представники іноземних компаній вже неодноразово заявляли про слабку захищеність їхнього бізнесу в Україні та часті зміни законодавства, що регулює підприємницьку діяльність.

Під час прийняття Податкового кодексу неодноразово лунали заклики щодо дотримання у подальшому незмінності податкових норм, однак, ситуація так і не стала кращою.

Нині норми податкового кодексу продовжують зазнавати частих змін, що негативно впливає на роботу українських та іноземних компаній. Наприклад, у 2011 році Верховною Радою України ухвалено 16 законів, що змінили текст кодексу. Станом на жовтень 2012 року відбулось 10 таких змін.

Національний банк у своєму вересневому макроекономічному звіті зазначає: "На фоні помірних темпів росту ВВП, зростання доходів зведеного бюджету було значним…".

Таке диво пояснюється дуже просто. Виявляється таке значне зростання відбулося за рахунок збільшення податкових надходжень, здебільшого за рахунок податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та акцизу.

Таким чином, вимальовується реальне спрямування економічної політики влади - нестачу потрібного обсягу інвестицій з-за кордону буде компенсовано за рахунок податкового пресингу.

Для роботи такого пресу є усі необхідні умови, головне - зберігати тіньовий сектор економіки, оскільки, це так звана "тумбочка", звідки завжди можна взяти необхідні для вирішення соціальних питань кошти.

А для захисту прав іноземних інвесторів повинна ефективно працювати судова система, але вона сьогодні виглядає абсолютно зруйнованою.

Достатньо гостру оцінку роботі цієї системи влітку поточного року дав посол Німеччини в Україні Ганс Юрген Гаймзет. За його словами Україна сьогодні має імідж глибоко корумпованої країни, і це відлякує німецьких інвесторів.

При тому, що формально Україна має національне законодавство, яке адаптовано до норм ЄС та діють 50 міжнародних угод, предметом яких є захист та сприяння інвестиціям, але все це може бути знівельовано перед планом наповнення казни.

Фактично цей план діє над нормами законодавства і переслідує мету - доходи за будь-яку ціну.

Наслідком такої ситуації є негативні тенденції у сфері економіки та фінансів, зниження суверенних рейтингів.

Іноземні інвестори, як правило, не бажають брати участь у корупційних схемах. Тому окремі справи щодо, наприклад, виділення землі для будівництва необхідної інфраструктури можуть розглядатися тривалий час, що негативно впливає на імідж нашої держави та заважає створенню нових робочих місць.

Емпіричні дослідження доказують, що міжнародні компанії зазвичай виплачують найманим працівникам більш високу заробітну платню ніж місцеві компанії.

Окрім цього, такі компанії не зацікавлені сплачувати зарплату у конвертах, від чого залишаються у виграші і бюджет і працівник, оскільки для нього зростатимуть пенсійні нарахування.

Виходить, що на заваді руху іноземних інвесторів стоїть конкретний чиновник, якому важливіше наповнити свою власну кишеню, і він не зважає на економіку та людей, які б змогли мати добру роботу та зарплату.

Микола Нордвік для РЕ

Comments