Економіка та держбюджет: як знайти прихований ресурс

опубліковано 13 серп. 2012 р., 06:17 Столичний діловий портал   [ оновлено 13 серп. 2012 р., 06:18 ]

Україна поступово входить у зону турбулентності, в якій ризиків для економіки та держбюджету буде, як мінімум, під зав’язку. Чи приречений «держлітак» на жорстку посадку? Не факт. Правда, за умови адекватного пілотування та успішної детінізації. Зокрема, при проходженні митних процедур.

Статистика та прогнози

Згідно з даними офіційної статистики, у другому кварталі поточного року українська економіка навіть значно пожвавилася. Держстат зафіксував зростання ВВП у квітні—червні на 3% (у січні—березні — на 1,9%). За підсумками першого півріччя загалом зростання становило 2,5%. Зважаючи на закладений у бюджеті прогноз 3,9%, це малувато. Але з огляду на поступове охолодження світової економіки, зниження попиту на продукцію українських експортерів могло бути й гірше…

Чи не найбільше тут насторожують дві складові. Перша — це зниження у червні промислового виробництва на 2,5% порівняно з травнем і на 1,4% — до червня-2011. За підсумками шести місяців зростання промвиробництва сповільнилося до 0,4% (у січні—травні — 0,7%). Другий чинник для застереження — скорочення врожаю. Деякі експерти не виключають, що нинішнього року аграріям не вдасться взяти навіть планку у 40 млн. тонн урожаю зернових (торік було зібрано 56,7 млн. тонн). Утім, як очікують в Мінагропроді, буде зібрано 45,3 млн. тонн зерна, при цьому його експорт у 2012—2013-му маркетинговому році навіть збільшиться на 5—15% (до 21—23 млн. тонн).

Прогнози прогнозами, але саме від того, чим по факту закінчиться цьогорічна битва за урожай, залежатиме, чи зможуть селяни хоча б частково збалансувати погіршення зовнішньої кон’юнктури для експортерів-промисловців, економіка — зберегти позитивну динаміку, платіжне сальдо — прийнятний баланс, а бюджет — необхідні надходження.

Офіційних даних про бюджет за липень Мінфін ще не оприлюднив. За підсумками ж першого півріччя до держбюджету надійшло на 16,9% більше доходів, ніж за аналогічний період 2011-го. Правда, доволі тривожно виглядають такі дані: на початок серпня залишки на єдиному казначейському рахунку зменшилися до 3,64 млрд. грн. (цього року менше було тільки в січні).

Що ж до ключових наповнювачів бюджету, то податкова служба перерахувала за сім місяців до зведеного бюджету 161,1 млрд. грн., перевищивши показники аналогічного періоду попереднього року на 13,3 млрд. грн.  Держмитслужба (поки що є дані тільки за перше півріччя) за шість місяців перерахувала до держскарбниці 60,9 млрд. грн., що на 25,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Показник, як кажуть, «більш ніж», однак саме через це очевидними є й загрози сповільнення цієї динаміки у разі значного погіршення зовнішньоекономічної динаміки.

Що ж до прогнозів на майбутнє, то вони, як завжди, суттєво різняться.

Так, на думку Ігоря Уманського навіть за відсутності жорстких шоків у Європі українська економіка через високу залежність від міжнародної кон’юнктури сповільнить зростання до 1% за підсумками року. Як наслідок, бюджет може недоотримати мінімум 25—30 млрд. грн. «Будуть проблеми з надходженнями і по податку на прибуток, і по ПДВ, — прогнозує експерт. — Водночас, щоб зберегти обличчя, уряд може вдатися до різноманітних маніпуляцій, «намалювавши» потрібний результат. Але факт залишиться фактом — грошей не вистачатиме».

Натомість директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць налаштований менш песимістично. Він звертає увагу на те, що бюджет може підтримати очікуване прискорення інфляції (не виключено, до 5—7%). А це зрештою накладе інфляційний податок на економіку й автоматично збільшить доходи держскарбниці. «У своєрідній ситуації опиняються,  зокрема, аграрії (та, відповідно, бюджет. — В.П.). Так, з одного боку, валові збори врожаю скорочуються, але з іншого — зростання цін може це компенсувати. Слід зважати на те, що внутрішні ціни підігріватимуть зовнішні чинники», — зауважує академік. Нагадаємо, вартість вересневого ф’ючерсу на причорноморську пшеницю за останні два місяці на Чиказькій біржі зросла на третину — до
310 дол. за тонну.

Поки що ймовірне прискорення зростання цін навряд чи слід розглядати як серйозну загрозу (якщо не навпаки). В липні Держстат зафіксував скорочення індексу споживчих цін на 0,2 відсоткового пункту. Що з урахуванням двох попередніх дефляційних місяців призвело до дефляції за січень—липень та в річному вимірі на 0,1 в.п.

Втім, зважаючи на не надто вражаючі та хисткі показники зростання офіційного ВВП, на цей резерв подальшого зростання бюджетних доходів особливо розраховувати не варто. Найзначніший ресурс, як відомо, ховається у так званому неформальному секторі вітчизняної економіки, оцінки обсягів якого найчастіше коливаються від 30 до 50—60% офіційного ВВП.

Та як зробити, щоб боротьба з «тінню» не перетворилася лише на подальше посилення фіскального тиску на добропорядних підприємців, не зачіпаючи насправді напів- та нелегальних ділків?

Митний кодекс і митна вартість: хотіли, як краще, а вийшло?..

У розпорядження DT.UA потрапила копія листа Держмитслужби до Мінекономіки, направленого на виконання доручення прем’єра М.Азарова щодо опрацювання науково-аналітичної записки «Стан та оцінка можливих ризиків розвитку економіки України у 2012 році», підготовленої для уряду Інститутом економіки та прогнозування НАН України.

В ДМСУ зокрема зазначають, що лібералізація митного режиму в Україні, передбачена новою редакцією Митного кодексу, створила сприятливі можливості для заниження імпортерами митної вартості товарів. «Через лібералізацію Митним кодексом процедур контролю митної вартості втрати бюджету з 1 червня становили понад 1,7 млрд. грн., у т.ч. на 220 млн. грн. зменшилися додаткові надходження за рахунок коригування митної вартості у червні порівняно з травнем», — зазначено в документі.

У листі вказується, що з  1 червня фактурна вартість товарів (рахунок-фактура — документ, який продавець надає покупцю та в якому вказаний перелік товарів, кількість, ціна. — В.П.) зменшилася майже на 20%, що дає підстави стверджувати про надання декларантами неправдивих відомостей про вартість товарів: «За результатами аналізу встановлено, що в червні 2012 року порівняно з травнем 2012 року середній рівень митної вартості товарів зменшився на 17,7% (з 1,24 до 1,02 дол. США за кг)». За даними ДМСУ, негативна тенденція різкого падіння рівня митної вартості продовжилася і в липні. Порівняно з травнем поточного року середній рівень митної вартості товарів зменшився на 25% (з 1,24 до 0,93 дол. США за кг).

Митники бідкаються, що «фактично втратили право коригування митної вартості при наявності обґрунтованих підстав. В умовах нового Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості зведений до перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, тобто перевірки правильності арифметичних дій додавання складових митної вартості до ціни товарів». Тому ДМСУ пропонує внести зміни до Митного кодексу і розширити право коригувати митну вартість.

На перший погляд, такі заяви Держмитслужби виглядають доволі дивними на тлі їхньої ж статистики, що в червні митні платежі до бюджету зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2011-го. Тим паче що за січень—травень показник зростання був меншим — 24% (і саме завдяки червневому «стрибку» за підсумками першого півріччя вдалося вийти на позначку 25,5%).

За логікою речей, зниження середнього рівня митної вартості мало б призвести до недоотримання податкових платежів. Тим паче що, за даними НБУ, у червні-2012 обсяг імпорту товарів у грошовому обчисленні був майже таким самим, як у червні-2011. Річні ж темпи зростання, зокрема, неенергетичного імпорту уповільнилися до 5% порівняно з 26,2% у травні.

Директор економічного департаменту УСПП Юлія Дроговоз не виключає, що деякі підприємці могли скористатися ліберальнішим режимом митного оформлення в своїх інтересах. «Такі факти можуть мати місце, але наскільки це явище масове, важко судити», — додає фахівець.

Валерій Геєць теж не виключає такої можливості. Водночас учений звертає увагу на те, що сьогодні існують об’єктивні передумови для зниження митної вартості імпорту. «Через погіршення економічної ситуації в світі споживчий попит зменшується. Щоб знайти ринки збуту, імпортери змушені знижувати ціни, адже інколи краще продати свою продукцію навіть зі збитком, ніж не продати її взагалі», — зазначає експерт. Таким чином, це й могло призвести до того, що в грошовому еквіваленті імпорт у червні не надто збільшився, натомість могли зрости його фізичні обсяги.

Зі слів же Ігоря Уманського випливає, що зростання митних надходжень могло стати результатом структурних змін — заміщення товарів з нижчим податковим навантаженням на товари з вищим податковим навантаженням. Зауважимо, що за даними Мінфіну, в червні обсяг надходжень до бюджету від акцизного податку із ввезених в Україну підакцизних товарів зріс на 28,6% на тлі травня, порівняно ж із червнем-2011 — на 63,4%, до майже 0,9 млрд. грн.

При цьому член парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Василь Горбаль схиляється до того, що зростання митних платежів на тлі відносно стабільної оподатковуваної бази можна було досягти за рахунок більш адекватної оцінки митної вартості. «Очевидно, що одні й ті ж товари стали коректніше класифікуватися. Тобто зростання митних платежів — це результат детінізації імпорту», — вважає парламентарій.

Раніше експерт Ради підприємців при КМУ Ігор Соколов зазначав, що має місце заниження митної вартості серед навіть «білих» підприємців. Причому це стосується, зокрема (передусім?), тих суб’єктів, які працюють з китайськими товарами. Так, за словами фахівця, китайські виробники готові надавати будь-яку калькуляцію собівартості китайських товарів своїм контрагентам — структурам, що займаються імпортом в Україну, сприяючи тим самим заниженню останніми митної вартості. «Надається будь-яка калькуляція, аж до того, що „самі складайте калькуляцію, а ми підпишемо“. Їх ці питання не турбують», — зауважував експерт.

Представники ДМСУ офіційно підтверджували цю інформацію. «Ми розуміємо, про що йдеться. Ми ведемо активну дискусію з представниками дипломатичного корпусу Китаю», — коментував начальник управління адміністрування митних платежів Митної служби Віталій Зварич.

У посольстві КНР у неофіційних коментарях для DT.UA зазначили, що такі факти теоретично можуть мати місце, але закликають не переоцінювати їх масштаби. За словами нашого співрозмовника, особливо довірливих стосунків між більшістю українських і китайських підприємців немає. Українці в Китай їздять рідко, спілкуються з китайськими партнерами переважно через Інтернет. Тому китайці часто побоюються, що український контрагент з ними не розрахується.

«Через відсутність довірливих стосунків говорити про готовність китайських підприємців сприяти мало не кожному партнеру в заниженні собівартості є перебільшенням. Слід брати до уваги, що в Китаї влада уважно стежить за експортними операціями, тому можливостей для того, щоб „малювати зі стелі“ параметри собівартості, як мінімум, небагато. Та головне, на що слід зважати, — це об’єктивна дешевизна китайських товарів. Причому далеко не завжди низька ціна — обов’язковий симптом невисокої якості», — наголосив він.

Говорячи ж про кількість скарг підприємців на роботу українських митників у питанні визначення митної вартості (власне, про претензії щодо намагання її завищити), співрозмовник DT.UA констатував, що нарікань зі вступом у дію нового Митного кодексу стало менше. «Можливо, це завдяки тому, що посольство вело дискусію на найвищому рівні з Держмитслужбою. Можливо, завдяки ще якимось чинникам», — констатує співробітник китайського посольства.

Подібні сигнали «надсилали» в медіа й представники інших посольств (у т.ч. Польщі, Франції). Вони зазначали, що кількість скарг підприємців на оцінку митної вартості українськими митниками останнім часом зменшилася, а ДМСУ готова в діалозі залагоджувати суперечливі моменти.

За словами ж голови «Асоціації експортерів та імпортерів — ЗЕД» Сергія Свистіля, новий Митний кодекс розширив можливості імпортерів щодо захисту своїх прав, у т.ч. в частині відстоювання задекларованої митної вартості. «Хто хоче відстояти свою позицію, таку змогу має. Але це за умови, що імпортер працює прозоро, діють прямі контракти й немає відвертого намагання оптимізувати податкові платежі, скажімо, через офшори», — зазначає С.Свистіль.

А кажучи про зниження середнього рівня митної вартості товарів, на яке нарікають митники, експерт констатує, що тут може мати місце приведення митної вартості у більшу відповідність зі реальним станом справ. «До вступу Митного кодексу в дію подекуди були намагання завищити митну вартість, про що повідомлялося і в ЗМІ», — нагадує фахівець.

Водночас представник аудиторської компанії з так званої великої четвірки анонімно зауважив DT.UA, що наведені митниками дані про зниження середнього рівня митної вартості товарів можуть не повною мірою відповідати тому, що відбувається на практиці. «Можливо, митники намагаються таким своєрідним чином обґрунтувати потребу в посиленні повноважень», — не виключає наш співрозмовник.

А от Юлія Дроговоз звертає увагу на те, що питання визначення митної вартості стоїть в кожній країні, тому немає нічого дивного в активному ламанні списів навколо нього. Адже фактично в кожної зі сторін митної взаємодії свої природні інтереси. У бізнесу — оптимізувати витрати та підвищити конкурентоспроможність своєї продукції на ринку. У держслужбовців (митників) — наповнити держскарбницю. У цьому контексті питання митної вартості ще потребує доопрацювання не тільки на законодавчому рівні, а й у частині практичної реалізації законодавчих норм.

Як все ж таки зробити процес визначення митної вартості максимально коректним і взаємоприйнятними і для підприємців, і для митників? Очевидно, що ключовий рецепт полягає в пошуку шляхів зменшення суб’єктивізму, причому як з однієї, так і з іншої сторони. Подальший перехід на електронне декларування та мінімізація, зокрема, безпосередніх контактів знижувати можливість для одних «брати», для інших — «давати».

Очевидно, що ще одним рецептом може бути й посилення інформаційного обміну з митницями інших держав. Компетентні спостерігачі уже неодноразово привертали увагу до досить показових даних. Так, у 2008 році митна вартість імпорту товарів із країн Євросоюзу становила, за даними вітчизняної статистики, 28,7 млрд. дол. Тоді як за даними європейського агентства Eurosat, експорт в Україну становив 37,2 млрд. дол. (різниця — майже 30% вітчизняного показника).

Відтоді ситуація нібито поліпшилась, але поки що лише частково. За останніми оприлюдненими даними Євростату, за першу половину 2011 року з ЄС в Україну було експортовано товарів на 9,6 млрд. євро (за тодішнім курсом НБУ це близько 110 млрд. грн.). Тоді як, за даними українського Держстату, за зазначений період імпорт товарів з ЄС в Україну становив 11,3 млрд. дол., або близько 90 млрд. грн. Різниця — приблизно 20 млрд. грн. (22%) потенційної бази для оподаткування.

Витягнути її з тіні можна було б, скажімо, зобов’язавши суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності подавати разом з імпортною і офіційно завірену експортну декларацію з країни походження товару. Писанини та бюрократії це, звичайно, додало б. Однак і ресурсів до держскарбниці, значно зменшивши суб’єктивізм в оцінках, — теж. До речі, відповідні пропозиції озвучували з десяток років тому — ще за президентства Л.Кучми. Нібито ще в 2003 році навіть було підготовлено відповідний президентський указ. Але, як кажуть, не склалося.

Пільгові та тарифні резерви

Окрім підвищення коректності визначення митної вартості, на сьогодні існує ще кілька способів нарощування митних платежів до бюджету. Так, у згаданому листі до Мінекономіки ДМСУ пише про потребу оптимізації та скорочення податкових пільг. «Тільки за перше півріччя 2012 року сума звільнень за митними платежами відповідно до пільг, наданих законодавством, становила 19,7 млрд. грн., або 25% від загальної суми нарахованих платежів», — сказано в документі.

Митники пропонують переглянути пільги, зокрема, щодо лікарських засобів і виробів медичного призначення; енергозберігаючих товарів; повітряних суден, які ввозяться за договорами оперативного лізингу; майна, що ввозиться в Україну як іноземні інвестиції. Нагадаємо, навесні DT.UA повідомляло, що Кабмін розглядає питання про скасування пільг на імпорт низки товарів. Однак справу не було доведено до кінця. Мабуть, зрозуміло, чому. Адже на пільгах зав’язано чимало комерційних інтересів (у т.ч. можновладців). Крім того, для багатьох підприємств вони об’єктивно потрібні для підвищення конкурентоспроможності, реалізації програм енергозбереження. А частина пільг має відверто соціальну спрямованість, й у разі скасування це призведе до зростання цін на імпортні товари та відповідних соціальних наслідків.

У цьому контексті доволі показовою може бути нульова ставка ПДВ на імпорт газу «Нафтогазом» (до речі, митники про це в своїй записці не згадують). Як відомо, вона встановлена окремим законом і діє до кінця поточного року. Її скасування принесло б чимало коштів до держбюджету. Водночас це загострило б питання необхідності підняти тарифи на газ та конкурентоспроможності вітчизняних хімічних підприємств. До речі, днями Одеський припортовий завод знову поскаржився, що вартість газу для промислових споживачів в Україні істотно перевищує аналогічні показники в розвинених країнах світу.

Чи наважиться уряд на перегляд митних пільг і обмеження, скажімо, відверто лобістських з них — велике питання. З іншого боку, передвиборна напруга з бюджетом може до цього спонукати…

Теоретично є можливість наростити митні платежі також з допомогою підвищення мит до максимально можливих згідно зі стандартами СОТ. Верховна Рада вже прийняла у першому читанні законопроект про зростання мит по майже 500 товарних позиціях. Це може забезпечити додаткові щорічні надходження до бюджету на рівні 2 млрд. грн. Як повідомив у коментарях DT.UA В.Горбаль (один з авторів законопроекту), до другого читання в документ після консультацій із галузевими об’єднаннями можуть бути внесені певні зміни. При цьому парламентарій зазначає, що не бачить підстав для неприйняття закону в цілому вже у вересні.



Василь Пасочник «Дзеркало тижня. Україна» №27

Comments