Ефект «синьої» економіки

опубліковано 7 лип. 2012 р., 03:24 Столичний діловий портал   [ оновлено 7 лип. 2012 р., 03:30 ]

Гюнтер ПАУЛІ: «Українці із зібраного врожаю сьогодні отримують лише 12—15% можливого прибутку. Решта — залишається на полях»

— Використовуйте харчові відходи для виробництва газу метану. Простий приклад: 100 тисяч людей щодня продукує близько 50 тисяч тонн відходів, з яких можна виробити 15 мільйонів метрів кубічних газу. Якщо населення країни становить близько 50 мільйонів чоловік, то в день така країна може виробляти близько 7,5 мільйона метрів кубічних газу. Тобто в рік 27 мільярдів метрів кубічних. Тож, тільки переробляючи харчові відходи, Україна може забезпечити себе 27 мільярдами метрів кубічних газу. Ви можете виробляти енергоносії самостійно і позбутися газової залежності від Росії.

До речі, не забувайте, що відходи агросектору дуже часто можуть служити сировиною для промисловості. Наприклад, вирощуючи пшеницю, не треба робити ставку тільки на отримання зерна. Зі стебла та колосків можна робити пластик. Італійці успішно використовують цю технологію На зерно припадає тільки 12—15% усієї маси вирощеного врожаю, решта — колоски і стебла. Уявіть, скільки грошей залишається на полях. Україна має великий експортер зерна, тому вона повинна бути великим постачальником пластику з колосків та соломи.

— Які зі ста включених у вашу всесвітньовідому книгу («Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 мільйонів робочих місць») інновацій ви б виділили як найбільш комерційно успішні?

— Завжди треба обирати те, що найпростіше і найдешевше можна втілити в життя. Загалом всі проекти такі, тому вибрати складно. Дуже цікавий і перспективний проект із переробки харчових відходів, що накопичуються у закладах харчування. У цих відходах мухи відкладають яйця, з яких з’являються личинки, що на 85% складаються з протеїну. Протеїн — це незамінна кормова база для птахівництва. Затрати на виробництво цього протеїну таким чином мінімальні, а економічний ефект — колосальний.

Не менш цікавий та перспективний проект вирощування лікарських грибів (шиітакі та гливи) на кавовій гущі. Споживаючи каву, ми реально використовуємо тільки 0,2% вкинутої у чашку маси, а решта 99,8% відправляємо до смітника. Щорічне світове споживання кави 2008 року становило 134 мільйона мішків (один мішок 60 кг), загальна біомаса відходів шокує — 23,5 мільйонів тонн. Уявіть, скільки грошей викидається до смітника. Використовуючи кавову гущу можна вирощувати лікарські гриби, які дорого коштують. А так з продажу однієї чашки експресо в кавовому магазині за три долари фермер заробляє тільки близько 0,1% цента.

Цікавий підхід із використання використаних старих шахт. Традиційно такі шахти консервують, заливаючи водою на глибину 500—1000 метрів. Всередині шахти ці води нагріваються до високих температур. Тож це дешеве джерело отримання гарячої води для підігріву приміщень. Можливий також інший варіант — добувати з цих шахт метан, але при цьому заливати водою їх не можна.

Дуже перспективний проект виробництва приладів, що споживають енергію тіла людини. Тобто, наприклад, виробництво мобільного телефону, який для свого функціонування використовуватиме енергію тіла, голосу. Якщо телефон знаходиться у стані спокою біля тіла, то він заряджається, а коли людина говорить, то живлення постачає енергія голосу. Подібну технологію 1950 року використовували в КДБ для створення шпигунських жучків. Знайти їх практично неможливо. До того ж виробництво значно дешевше, аніж традиційних.

У промисловості можна використати технологію заміни титанових лез у бритвах для гоління на шовк. В бритву встановлюють невеличкий циліндр із шовку, в якому є маленькі ямочки. І коли циліндр крутиться, тоді висмикується волосся. Дешево і ефективно.

— Які фактори, на ваш погляд, змусять суспільство перейти до більш активного використання «Синьої економіки»?

— Існує два шляхи — кризи та зміна мислення. На жаль, досвід підказує, що найбільш дієвий перший шлях. Люди починають змінюватися, коли розгортається криза.

За прогнозами ООН, у 2025 році 1,8 мільярда людей житимуть у країнах чи регіонах, що потерпатимуть від нестачі води. Третина населення планети взагалі може опинитися в умовах водного стресу. І це тільки одна з проблем. Насправді їх безліч. «Синя економіка» допомагає задовольнити потреби людини без шкоди для екології. Поступово стає зрозумілим, що суспільству слід раціонально використовувати природу для задоволення своїх потреб.

— Яким ви бачите в глобальному світі місце України?

— Я вірю в значний потенціал України. Але кінцевий результат залежить тільки від віри у власні сили українців та їхньої ініціативності. Треба змінити застаріле мислення 1960—1970 років на сучасне.

ДОВІДКА «Дня»

Гюнтер ПАУЛІ — вчений, член Римського клубу, автор всесвітньо відомого економічного бестселера «Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 мільйонів робочих місць». Гармонійне існування природи і людини та баланс екології з економікою як запорука нових виробничих досягнень — це головні месиджі «Синьої економіки». Ідеї цієї книжки сьогодні успішно застосовують в 27 країнах світу. Фонд Богдана Гаврилишина та Міжнародний фонд «Скорочення ризиків» посприяли виданню книжки «Синя економіка» українською мовою.

День

Comments