Для чого Україні ДЕКА?

опубліковано 7 вер. 2012 р., 03:07 Столичний діловий портал

Бізнес — про державну підтримку експорту: «...Зазвичай там люди просто не розуміють, кого вони представляють»

Українська влада обіцяє експортерам підтримку на зовнішніх ринках. Нещодавно віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко заявив, що Кабінет Міністрів створить державну компанію, яка надаватиме гарантії за експортними контрактами великим українським товаровиробникам. За його словами, відповідний законопроект, який вирішує це питання, вже є, і Верховна Рада розгляне його вже у вересні. Тоді ж буде створено спеціальне агентство з підтримки експорту. Тігіпко також відзначив, що подібні компанії, які надають експортерам підтримку і гарантії за контрактами, існують, зокрема, у Франції, Німеччині і Італії.

Подробиці наразі не розголошуються. Утім, ймовірно, що йдеться про змінений Закон України № 9373 «Про державну фінансову підтримку експортної діяльності». Верховна Рада ухвалила його 17 травня. Він був спрямований «на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб’єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів українського походження на світових ринках». І саме в цьому документі було передбачено створення Державного експортно-кредитного агентства (ДЕКА), яке б займалося держпідтримкою страхування експорту. Проте на прохання уряду Президент Віктор Янукович його заветував. «Під час роботи над законопроектом цілий ряд народних депутатів внесли поправки до цього закону, по суті справи змінили його суть», — пояснив наприкінці липня прем’єр-міністр Микола Азаров. І додав, що законопроект переробили і знову віддадуть на розгляд парламенту.

Експортно-кредитне агентство, зокрема, мало страхувати і перестрахувати експортні кредити, надані банком-резидентом як українському експортерові, так і іноземному покупцеві для гарантування виконання умов зовнішньоекономічного контракту, а також контракти вітчизняних експортерів від комерційних і некомерційних ризиків під час виконання експортного контракту. Воно змогло б гарантувати виконання зобов’язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах. При отриманні збитку у разі комерційного ризику ДЕКА відшкодовувало б експортерові до 90% суми зовнішньоекономічного договору, а у разі некомерційного ризику (політичних ризиків) — до 85%.

Страхування експортних операцій є одним із найефективніших напрямів стимулювання та захисту експорту. Його застосовують не лише розвинені країни, а й країни з економікою, що розвивається.

Та експерти відзначали мінуси закону. Зокрема, те, що очільника агентства вибирає особисто прем’єр-міністр, і саме уряд визначає переліки банків-кредиторів та експортних товарів, які будуть задіяні у програмі фінансової підтримки експортної діяльності. Що створює можливість для надання підтримки виключно лояльним до влади компаніям. Крім того, вони побачили у ньому механізм для зловживань. Адже, згідно із законом, держава надає банкам кредити для видачі їх іноземним покупцям під зобов’язання закупити товари українського походження. А відтак, можна спеціально для цього створити офшорну компанію, яка потім виявиться неплатоспроможною, а агентство відшкодує банку-кредитору більшу частину збитків. Наскільки прозорим буде нинішній законопроект, дізнаємося згодом. На разі, тексту «доопрацьованого» документу поки не вдалося знайти.

Відзначимо, що це вже не перша спроба держави посилити позиції своїх компаній на зовнішніх ринках. 2010 року українські торгові місії за кордоном вирішили перевести із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Міністерства закордонних справ. 2011 року МЗС та представники найбільших українських компаній, серед яких «Приват», СКМ, Eastone, Group DF, «Смарт-холдинг» та інші, підписали меморандум про співпрацю. Міністерство мало допомагати організовувати закордонні візити для представників українських компаній, зустрічатися з їхніми партнерами, презентувати бізнес потенційним споживачам і партнерам тощо.

Навесні цього року міністр закордонних справ Костянтин Грищенко запевняв журналістів, що його відомство приділяє все більше уваги просуванню українського експорту на нові ринки. «Ми продовжуємо розглядати ЄС як основний пріоритет, але усвідомлюємо, що для досягнення того рівня економічного розвитку, який дозволяє повністю інтегруватися до Євросоюзу, нам необхідно активно працювати на всіх ринках, де є можливість просування наших товарів», — зазначив він тоді.

«Я не бачив особливої ефективності від місій. Зазвичай там люди просто не розуміють, кого вони представляють і що їм потрібно. Хоча допомагають наданням статистичних даних, перевіркою закордонного партнера, інформацією про чиюсь бізнес-активність. Але це вже добре попросити треба», — розповів «Дню» на умовах анонімності керівник однієї з експортно-орієнтованих компаній. Утім компанії-експортери таки відзначають позитив: посольства самі виходять на підприємства з пропозиціями про можливі контакти, повідомляють про бізнес-форуми, де є можливість влаштувати презентацію продукції, провести ділові переговори з приводу постачання.

Між тим, є різні погляди на те, як саме держава має просувати свою продукцію на експорт. Якщо говорити про представництва, то у світі існують торговельні палати та ділові асоціації, які працюють на своїх численних членів. Місії ж можуть виїжджати на певний термін до якихось країн для виконання конкретних завдань, зокрема — налагодити зв’язки у важкодоступній для бізнесменів країні.

У США торгові представництва підпорядковані міністерству торгівлі, яке сприяє розвитку конкурентоспроможності країни на світовому ринку. У цій країні для просування американських товарів та послуг по всьому світу докладають всіх зусиль. Міністерство координує розробку федеральних програм, прибирає перешкоди для розвитку експорту, тощо. До координаційного комітету сприяння розвитку торгівлі входять представники міністерств, агентства міжнародного розвитку та управління у справах малого бізнесу. У Австралії та Канаді функцій міністерств закордонних справ і зовнішньої торгівлі об’єднали.

Для того, щоб Україна була справді конкурентоспроможною на світових ринках, їй потрібно вирішити це питання комплексно. Тобто, як створити агентство з підтримки експорту (яке працювало б при цьому на прозорих умовах), так і максимально підтримати експортерів на дипломатичному рівні.

Хоча досягнути такого рівня лобіювання своїх інтересів, які мають світові лідери, у неї все ж-таки навряд чи вийде. Адже на економіку цих країн працюють, зокрема, і розвідувальні структури, які мають неабиякий досвід. Наприклад, ізраїльська розвідка свого часу отримала завдання створювати умови для майбутнього встановлення дипломатичних і економічних відносин з різними країнами. У той час, коли завданням відомства було сприяння продажу ізраїльської зброї, воно пропонувало країнам ще й сільськогосподарську техніку, і ті були змушені її купувати «в пакеті».

День

Comments