Чим загрожує Україні криза на Кіпрі

опубліковано 25 бер. 2013 р., 00:40 Столичний діловий портал   [ оновлено 25 бер. 2013 р., 00:42 ]
Нова криза трусить Європу та світ - цього разу удар прийшов з боку Кіпру.
Економіка невеликої острівної країни виявилася занадто відкритою до негативного впливу з боку проблем у Греції.
Борги грецького приватного та публічного сектору на балансі кіпрських банків напередодні реструктуризації цих боргів сягали близько 22 мільярдів євро, або 112% ВВП країни.
Реструктуризація завдала цим банкам потужного удару, після чого уряду довелося втручатися задля убезпечення фінансової системи країни.
Фінанси держави, вже підточені постійною кризою в Євро зоні - 2011 року вартість боргу острівної країни підскочила вище за 12% на рік, не витримали такий тягар.
Тимчасово полегшити ситуацію вдалося завдяки кредиту на 2,5 мільярди євро з боку Росії. Завдяки йому уряд планував протриматися рік, вважаючи, що в 2013 році йому вже вдасться повернутися на світові фінансові ринки.
Проте вже в середині 2012 року борговий рейтинг Кіпру було знижено основними рейтинговими агенціями до рівня "сміттєвого". Одним з наслідків стала неможливість використовувати боргові папери Кіпру в якості застави під час отримання кредитів ЄЦБ кіпрськими банками.
Це стало останньою краплею - Кіпр був вимушений звернутися до урядів Євросоюзу по фінансову допомогу.

Жорсткі умови допомоги

Переговори щодо умов фінансової допомоги тривали аж до кінця листопада 2012 року. Європейці настирливо нав’язували кіпріотам вже апробовані в Греції, Іспанії, Італії, Португалії та Ірландії заходи з бюджетної економії.
Кіпрські можновладці, навпаки, намагалися якомога зменшити обсяг цих заходів. В кінці кінців, було знайдено компромісний варіант. Згідно з ним на Кіпрі мають відбутися скорочення заробітних плат державних службовців, соціальних виплат та пенсій, а також підвищення ПДВ, акцизів на табак, алкоголь і пальне, податку на майно та вартості обслуговування в державних медичних закладах.
Невирішеним залишилося лише одне питання - розмір фінансової допомоги.
Лише 16 березня 2013 року Євросоюз та МВФ погодилися виділити Кіпру 10 мільярдів євро - більше за 50% кіпрського ВВП.
Однак, цієї суми недостатньо і Кіпр, в рамках тієї ж таки домовленості про фінансову допомогу, погодився самостійно знайти 5,8 мільярда євро.
В якості джерела цих грошей було обрано одноразовий податок на банківські депозити. 10% від усіх депозитів, що перевищують 100 тисяч євро, та 6,75% від усіх депозитів, що не перевищують цієї суми мали бути відраховані на користь уряду.
Звичайно, така пропозиція викликала дуже негативну реакцію з боку власників депозитів, лише мала частка яких належить власне фізособам-кіпріотам.
Більша частина належить іноземцям та іноземним компаніям, які мають статус резидентів, а близько 40% взагалі належить нерезидентам. Величезну частку іноземців становлять громадяни та компанії з Росії та інших пострадянських країн, в тому числі і України.
Втім, парламент Кіпру, зважаючи на невдоволення населення, а також побоюючись наслідків податку на депозити для офшорної моделі функціонування економіки, проголосував проти ратифікації домовленостей щодо фінансової допомоги.
Наразі, продовжуються переговори про нові умови. Особливу увагу на них, як вважається, приділяють трьом можливим заходам:
1. Націоналізація пенсійних вкладів основних квазі-державних корпорацій. Ці "довгі" кошти обсягом 2-3 мільярди євро зможуть бути використані для фінансування державного бюджету.
2. Випуск облігацій, зав’язаних на майбутніх доходах від розробки природного газу, запаси якого знайдено на кіпрському шельфі.
3. Податок на депозити лише більше 100 тисяч євро, проте у більшому розмірі.
Останнім штрихом до цієї картини стала заява ЄЦБ 21 березня, що, якщо до понеділка не буде досягнуто домовленостей щодо фінансової допомоги, кіпрські банки буде відрізано від фінансування з боку центрального банку, яке підтримує їх на плаву.

Наслідки для України

Навіть зараз, поки ситуація навколо кіпрської економіки є все ще невизначеною, можна зробити кілька висновків, щодо того, як вона вплине на Україну.
Кіпр відіграє особливу роль в економічному житті нашої країни. Достатньо сказати, що з 54 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, накопичених Україною, більше 17 мільярдів, або майже третина надійшли саме з Кіпру.
Звичайно, більша частина цих інвестицій - якщо не всі вони взагалі - зробили ніякі не іноземці, а власне український бізнес, який дуже активно використовує Кіпр в якості офшору.
Власне, це й є першим фактором впливу кризи на острові на нашу країни. Яким би чином не склалися події в найближчі дня та місяці, Кіпр навряд чи зможе в майбутньому утримати свій де-факто офшорний статус.
Розміри банківської системи острову перевищують ВВП приблизно у 8 разів, країна має величезні макроекономічні проблеми, довіра інвесторів підірвана податком на депозити, а континентальні європейські країни, що ставляться до офшорів з традиційною недовірою, активно тиснуть на уряд.
Малоймовірно, що це призведе до відмови від використання Кіпру з боку українського бізнесу, адже законодавство та регуляторні практики України не дозволяють ефективно вести зовнішньоекономічну діяльність.
Скоріш за все, відбудеться перехід до використання інших офшорних зон. Проте цей перехід займе деякий час, протягом якого офшорні грошові потоки в та з України можуть бути хаотичними та нестабільними.
Другий фактор впливу кіпрської кризи на Україну є непрямим - через вплив ситуації на острові на економіку Європи. Криза Єврозони все ще продовжується. Майже кожне погіршення ситуації в Україні, як з платіжним балансом, так і з бюджетними доходами, було пов’язано за цією кризою.
Якщо через події на Кіпрі відбудеться, наприклад, втеча вкладників за банків Іспанії та Італії, або включиться ще якийсь механізм розповсюдження кризи по Європі в цілому, ми знову виявимося відрізаними від зовнішніх фінансових ринків, а експортні доходи знову впадуть.
З ними ж знизяться й темпи економічного зростання - а то й стануть від’ємними, та погіршиться й так загрозлива ситуація в сфері державних фінансів.

Comments