Як розвиватиметься економіка протягом 2013-2014 років

опубліковано 7 лист. 2012 р., 01:21 Столичний діловий портал   [ оновлено 7 лист. 2012 р., 01:25 ]

Враховуючи надмірну залежність України від світової економіки в 2013-2014 роках слід очікувати погіршення торгівельного та платіжного балансу країни

Ціни на металургійну продукцію попри значну емісію доларів та євро ймовірніше за все падатимуть або, в кращому випадку, залишатимуться на сьогоднішньому рівні.

Головна причина - падіння попиту на метал в Китаї. Китайський уряд, схоже, усвідомлює, що утримання високих темпів зростання ВВП за рахунок реалізації інфраструктурних проектів, де в значних обсягах використовується металургійна продукція, стає неможливим, до того ж не дає очікуваного ефекту.

В цій ситуації металургійна продукція Китаю буде спрямовуватимуться на зовнішні ринки, де і так внаслідок глобальної економічної кризи відбувається скорочення попиту.

Зрозуміло, що українська металургійна продукція зберігає потенціал конкурентоспроможності за рахунок власної сировини, але офіційні прибутки, тобто ті, що декларуються в Україні, суттєво скоротяться.

Враховуючи, що металургійна продукція формує третину українського експорту, слід очікувати зростаючи проблеми з надходженням до державного бюджету та погіршенням сальдо торгівельного балансу.

Виходячи з цього, утримання курсу гривні на стабільному рівні можливе лише за рахунок жорсткої грошово-кредитної політики Нацбанку, яку він реалізовує з початку 2012 року. В той же час це призводить до скорочення доступу до кредиту з боку реального сектору економіки, чим провокується його падіння.

Покращити ситуацію з бюджетом та платіжним балансом можна буде за рахунок девальвації гривні. Але тут виникає питання глибини девальвації. Девальвація до рівня 10 гривень за долар проблему не вирішить.

В той же час більш глибока девальвація призводить до суттєвого погіршення співвідношення держборгу до ВВП країни, створює проблеми з його обслуговуванням, зростають витрати на імпортовані енергоносії та інші товари "критичного" імпорту і стрибка інфляції.

При цьому навіть при знецінені до рівня 10 гривень за один долар суттєво погіршиться ситуація в комерційних банків, які і так в середньому по банківські системі тримають на свої балансах до 40 відсотків проблемних активів.

Тобто значна девальвація може призвести до нової хвилі банкрутства банків та відповідного масового незадоволення вкладників.

В той же час глибока девальвація (на 50-60 відсотків) сприятиме суттєвому скороченню протягом 2013-2015 роках попиту на імпорт, покращенню торгівельного балансу, номінального виконання держбюджету в 2013 році.

Подібне рішення з боку уряду та Нацбанку, якщо воно не буде хаотичним та некерованим, потребує попередньої підготовки заходів, які могли би створити компенсаційні механізми для позичальників та захистити банки від банкрутств.


Перспективи розвитку деяких ключових секторів України в 2013-2014 роках

Очевидні перспективи для розвитку мають металургія, за рахунок власної сировини та аграрний сектор, з урахуванням об’єктивного світового зростання попиту на продовольство.

Зрозуміло, що матимуть перспективи розвитку також деякі напрямки харчової промисловості, в яких є можливості для експорту в країни Азії, Африки, Близького Сходу.

Машинобудування попри значний потенціал, який ще зберігається з радянських часів, ймовірніше за все надалі деградуватиме. Це пов’язано з деградацією науково-технічної бази в Україні.

Оптимістичний варіант перспектив для українського машинобудування можливий лише за умови активного інтересу до нього з боку основних українських олігархічних груп. В той же час він виглядає мало реалістичним.

І цьому сприятиме глибока девальвація гривні, якщо така здійснюватиметься. В цьому випадку олігархічні групи отримуватимуть високі прибутки від експорту сировини та напівфабрикатів.

В них буде відсутній стимул в інвестуванні значних коштів в машинобудування. Інвестиції будуть потрібні значні, а окупність довгострокова.

До того ж слід зазначити, що в умовах глобалізації світової економіки конкуренція на ринку продукції машинобудування теж надвисока, а тому взагалі немає гарантій окупності таких інвестицій з боку українських олігархів навіть за умови активної підтримки з боку держави.

Приклад проблем таких світових гігантів машино- та приладобудування, як Sony, Nokia, Philips, Daewoo та багатьох інших - наочне тому підтвердження.

Будівельна галузь в наступні декілька років матиме обмежені можливості для утримання на плаву. В умовах поглиблення економічної кризи розраховувати на бюджетне фінансування інфраструктурних проектів особливо не доводиться.

З причин кризи не буде значного потенціалу зростання промислового будівництва та будівництва офісних приміщень. В той же час може існувати попит на будівництво сучасних торгово-розважальних комплексів в більшості регіонів України.

В багатьох з них таких об’єктів або взагалі ще немає, або їх ще дуже мало.

Враховуючи експортну спрямованість аграрного сектору існуватиме певний попит на будівництво зерносховищ та об’єктів портової інфраструктури, що забезпечують експорт аграрної продукції.

Теж можливий попит на будівництво об’єктів логістики, які необхідні для обслуговування транзиту вантажів територією України.

Житлове будівництво здійснюватиметься в обмежених обсягах. Найбільший попит матимуть житлові приміщення економ-класу. Причому ця тенденція скоріш за все зберігатиметься до кінця десятиліття.

Розвиток банківського сектору

Банківський сектор України в наступні декілька років зіштовхнеться з низкою проблем, пов’язаних зі скороченням реальних доходів населення та монополізацією економіки.

Основним джерелом доходів - щонайменше 75-80% - для банків є кредитування. В той же час кредитування є також потенційним джерелом суттєвих збитків. Загальний обсяг надійних позичальників скорочуватиметься.

Платоспроможний попит з боку населення на іпотечні кредити, кредити на автомобілі буде дуже не значним.

Незважаючи на все, економічні негаразди зберігатимуться , хоча і зменшиться попит на невеликі споживчі кредити, кредити готівкою та кредити по кредитним карткам.

За цими кредитами банки отримають номінальну велику доходність, але і ризики збитків там значні.

Малий та середній бізнес вкрай потребуватимуть кредитів. В той же час монополізація економіки звужує можливості для їх прибуткової діяльності.

Вони найбільше страждатимуть від рейдерства, витиснення з ринку, незахищеності від дій чиновників. Тому кредитування їх діяльності за виключенням короткострокових кредитів в більшості випадків виглядатиме ризикованим попри пристойну кредитну історію.

З урахування цього банки зіштовхуватимуться з постійним скороченням чисельності якісних позичальників серед представників малого та середнього бізнесу.

Великі бізнесові групи теж потребуватимуть кредитів. В той же час, як правило, вони мають доступ до зовнішнього чи внутрішньо корпоративного фінансування. Крім того їх кредитування, особливо інвестиційне, пов’язане з ризиками неповернення кредитів попри наявне забезпечення у вигляді іпотеки об’єктів нерухомості.

В таких великих позичальників є можливість скористатися адміністративним ресурсом та корупцією в судах. Приклади Укрсоцбанку та ряду інших банків, які зіштовхувалися з виведенням забезпечення з під застави та подальшим неповерненням кредитів на десятків мільйонів доларів, доволі показові.

В цьому аспекті кредитувати малі та середні підприємства значно безпечніше.

В наступні декілька років, враховуючи зростання цін на енергоносії, для банків може бути цікавим кредитування заходів з енергозбереження з боку населення та підприємств.

Це може стосуватися кредитування заходів з утеплення будинків, встановлення сучасних котлів, в деяких випадках впровадження альтернативних видів енергії.

Як правило, ті хто здійснюють такі заходи, вже самі по собі люди відповідальні, а тому вони будуть також доволі відповідальні в стосунках з банками.

До того ж в них існуватиме потенційне джерело для погашення таких кредитів з урахуванням скорочення витрат на електроенергію, газ, вугілля, тепло.

Враховуючи зростання попиту на аграрну продукцію, потенційно цікавим напрямком може бути кредитування малої аграрної техніки для фермерів та домогосподарств.

Зрозуміло, що ці два напрямки кредитування будуть особливо цікавими, якщо вдасться переконати уряд на законодавчому рівні стимулювати заходи з енергозбереження та сприяти розвитку кооперації на селі. Принаймні з боку урядовців останнім часом відповідні тези щодо цього звучали.

Реальна економіка

Comments