«Вільна торгівля» із СНД: наслідки для економіки

опубліковано 6 серп. 2012 р., 01:41 Столичний діловий портал
Спрощення правил відкриє шлях постачанню газу з інших країн територією Росії, але паралельно збільшить приплив імпорту в Україну

Парламент на позачерговій сесії в понеділок ухвалив Договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД (законопроект №0266). «За» висловилося 260 депутатів із 277 присутніх у залі. Договір може набрати чинність уже восени цього року.

Нагадаємо, що 18 жовтня 2011 року вісім країн СНД домовилися створити зону вільної торгівлі. Тоді свої візи під документом поставили голови урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Молдови та Киргизії. Не підписали договір Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан, але було заявлено, що ці держави планують приєднатися до нього згодом. У сусідній Росії та Білорусі угоду також ратифікували.

Які наслідки для економіки країни матиме такий крок? І чи позначиться спрощення торговельних умов із СНД на евроінтеграційних планах України? Про це «День» запитав експертів.

«Це велика подія для економічного та політичного життя країни. Учасники СНД — найбільші торговельні партнери України. Тобто до них найбільше йде українського експорту. Ратифікація цього договору встановлює між усіма учасниками основні торговельні правила на основі вимог СОТ. Важливо також, що цим договором передбачається свобода транзиту», — говорить «Дню» екс-міністр економіки України Віктор Суслов. На його думку, «транзитна» стаття договору поки що передбачає тимчасове обмеження вільного транспорту трубопровідним транспортом. Але в документі записано, що учасники СНД після набуття чинності цього договору протягом шести місяців мають завершити розробку нового договору про транзит енергоносіїв трубопроводом. «Тобто, — каже він, — Україна отримала ще один шанс в близькій перспективі безперешкодно купувати газ у третіх країнах та транспортувати його територією Росії. Це реальний механізм посилення енергетичної незалежності для нас». Головне, веде далі він, під час перемовин не здавати своїх позицій у газовому питанні.

«В України з країнами-учасниками зони вільної торгівлі в рамках СНД від’ємне торговельне сальдо, особливо з Росією. Тобто на імпорт звідти втрачаємо більше коштів, аніж отримуємо доходів від зворотного продажу українських товарів. Тому існує дуже серйозний ризик, що після зняття митних обмежень від’ємне торгове сальдо зростатиме ще швидше. Це означає, що потік товарів із цих країн перевищить експорт з України», — так оцінює поглиблення співпраці в рамках СНД голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. За його словами, це може призвести до збільшення зовнішнього боргу країни. Адже протягом останніх 20 років, каже він, основним джерелом згладження від’ємного торговельного сальдо (виникає, коли імпорт переважає над експортом) були й залишаються зовнішні запозичення.

Натомість колишній представник України при ЄС, старший радник Альфа-Банку (Україна) Роман Шпек вважає, що ратифікація Україною угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД не вплине на створення зони вільної торгівлі з ЄС. Про це, власне, заявляли й у ЄС, каже він. На його думку, в інтересах України не концентруватися на комусь одному, а працювати в рамках зони вільної торгівлі з якомога більшою кількістю країн. «Світ сьогодні став глобальним, тому для України важливо випускати конкурентоспроможну на світових ринках продукцію. Приклад нещодавніх подій навколо якості українських сирів показує, що ні в Росії, ні в Казахстані, ні, тим більше, в країнах ЄС ми не зможемо продавати неякісну або сумнівної якості продукцію», — каже він. Тож, підсумовує Шпек, треба боротися не просто за вільні ринки, а — за підвищення якості продукції. Тоді всі ринки будуть для нас відкритими.

На думку Романа Шпека, треба викреслити зі свідомості тезу, що, начебто, нам простіше продавати продукцію в Росію. Росіяни, за його словами, також вимагають якості, і це вкотре підтвердило ембарго на українські сири. «Для прискорення реформ в цілому потрібно приймати європейські правила ведення бізнесу, а саме: прозорість, розкриття складу акціонерів, підзвітність менеджменту акціонерам», — розповідає він.
      
На думку урядового уповноваженого з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями СНД, Євразійського економічного співробітництва Валерій Мунтіян, участь у всіх торговельних об’єднаннях треба обирати, спираючись на глобальні тенденції розвитку та виклики. Попередній аналіз можливих варіантів торгових партій, за його словами, вказує на більшу вигоду від співпраці з країнами СНД. Як пояснив він, торговий оборот з Білорусією, Росією та Казахстаном за 2011 рік досяг 65,5 мільярда доларів (38,4% всього загального торговельного обороту), а з Європейським Союзом — 50,5 мільярда (29,6%), тож різниця в 20%! З 38 основних галузей економіки тільки 13 отримає невеликий приріст після входження України в ЗВТ з ЄС, каже він, падіння ж ВВП становитиме 0,68%, приріст експорту — 4,5%, а імпорту — 7,2%. Аналогічні розрахунки по трьох вищезгаданих країнах оптимістичніше, продовжує він, — зростання по всіх 38 областях в середньому на 3,3%, приріст ВВП на 2,2%, збільшення кількості робочих місць.

В одному опитані «Днем» експерти одностайні: уряду треба орієнтуватися на торговельну різновекторність. Мовляв, помилково сьогодні розглядати такі стратегії розвитку, або бізнес-моделі, які показують, що в рамках одного торговельного союзу будуть великі конкурентні переваги. «Не може компанія працювати на один ринок — вона повинна працювати на багато ринків, адже саме тоді продукція компанії буде конкурентоспроможною на світових ринках, а сама компанія зможе залучати ресурси з ринку і буде привабливою для інвесторів, — продовжує Суслов.

Словом, на думку експертів, треба розуміти, що манни небесної не буде ні в ЄС, ні в СНД, ні в Митному союзі. Скрізь високий рівень конкуренції і не треба страждати від цього, а потрібно бути готовими до цього.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Comments